Studia Prawnicze KUL, 2025, nr 1

Permanent URI for this collection

https://hdl.handle.net/20.500.12153/8552

Browse

Browsing Studia Prawnicze KUL, 2025, nr 1 by Subject "Constitutional Tribunal"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Item
    Skutki wszczęcia postępowania przed Trybunałem Konstytucyjnym w sprawie rozstrzygnięcia sporu kompetencyjnego (na przykładzie sprawy Kpt 1/20)
    (Wydawnictwo KUL, 2025) Kłak, Czesław
    Przedmiotem artykułu jest analiza skutków złożenia wniosku o rozstrzygnięcie sporu kompetencyjnego, o którym mowa w art. 189 Konstytucji Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 2 kwietnia 1997 r., a jego celem jest udzielenie odpowiedzi na pytanie, czy w świetle Konstytucji RP i ustawy regulującej tryb postępowania przed Trybunałem Konstytucyjnym organy pozostające w sporze kompetencyjnym – w zakresie wynikającym z wniosku o jego rozstrzygnięcie – dysponują możliwością oceny (samodzielnej), czy spór ma charakter realny (rzeczywisty), a w konsekwencji czy mogą uchylić się od ustawowego skutku zainicjowanego postępowania. Problem badawczy dotyczy zatem istoty i charakteru art. 86 ust. 1 ustawy o organizacji i trybie postępowania przed Trybunałem Konstytucyjnym oraz sytuacji prawnej organów pozostających w sporze kompetencyjnym, a szerzej – pozycji ustrojowej Trybunału Konstytucyjnego, jako wyłącznie legitymowanego do rozstrzygania sporów kompetencyjnych, o których mowa w art. 189 Konstytucji RP. Autor prezentuje pogląd, iż wszczęcie postępowania przed Trybunałem Konstytucyjnym na podstawie wniosku o rozstrzygnięcie sporu kompetencyjnego (co następuje z mocy prawa) powoduje automatycznie (z mocy prawa) zawieszenie postępowań przed organami, które prowadzą spór kompetencyjny, a organy te nie dysponują kompetencją do oceny, czy spór w rzeczywistości zachodzi. The article analyses the consequences of filing a motion to settle a dispute over powers, referred to in Art. 189 of the Constitution of the Republic of Poland of 2 April 1997, with a view to answering the question whether, in the light of the Constitution of the Republic of Poland and the act regulating the mode of proceedings before the Constitutional Tribunal, the authorities involved in a dispute over powers – to the extent arising from the motion to settle it – have the possibility of (independently) assessing whether the dispute is of a factual (real) nature, and consequently whether they can evade the statutory effect of the instituted proceedings. The research problem therefore concerns the substance and character of Art. 86(1) of the Act on the Organisation of the Constitutional Tribunal and the Mode of Proceedings Before the Constitutional Tribunal and the legal situation of the authorities involved in a dispute over powers, and more broadly – the position of the Constitutional Tribunal in the national legal system as the only body authorised to resolve disputes over powers referred to in Art. 189 of the Constitution of the Republic of Poland. The author presents the view that the institution of proceedings before the Constitutional Tribunal on the basis of a motion to settle a dispute over powers (which occurs by operation of law) results automatically (by operation of law) in the stay of proceedings before the authorities involved in the dispute over powers, and so these authorities do not have the power to assess whether the dispute truly exists in fact. Предметом статті є аналіз наслідків подання заяви про вирішення спору про компетенцію, передбаченого статтею 189 Конституції Республіки Польща від 2 квітня 1997 року. Головна мета статті – дати відповідь на питання, чи у світлі Конституції РП органи, які залишаються сторонами у спорі про компетенцію – в межах, що випливають із заяви про його вирішення, – мають можливість оцінити (самостійно), чи має спір реальний (фактичний) характер, а отже, чи можуть вони ухилитися від передбачених законом наслідків розпочатого провадження. Проблема дослідження, таким чином, стосується суті та характеру частини 1 статті 86 Закону про організацію та порядок провадження в Конституційному Трибуналі, а також правового становища органів, які залишаються сторонами у спорі про компетенцію, і ширше – правової позиції Конституційного Трибуналу як органу, що має виключні повноваження вирішувати спори про компетенцію, передбачені статтею 189 Конституції Республіки Польща. Автор висловлює думку, що відкриття провадження в Конституційному Трибуналі на підставі подання про вирішення спору про компетенцію (яке відбувається в силу закону) автоматично (в силу закону) призводить до призупинення провадження в органах, які беруть участь у спорі про компетенцію, і ці органи не мають компетенції оцінювати, чи дійсно існує такий спір. Предметом данной статьи является анализ последствий подачи ходатайства о разрешении спора о компетенции, о котором упоминается в статье 189 Конституции Республики Польша от 2 апреля 1997 г., а ее целью – ответ на вопрос, имеют ли органы, остающиеся в споре о компетенции, в свете Конституции Республики Польша и закона, регулирующего порядок производства в Конституционном Трибунале, возможность самостоятельно оценить, носит ли спор реальный (фактический) характер, и, следовательно, могут ли они уклониться от установленных законом последствий инициированного производства. Таким образом, проблема исследования касается сущности и природы части 1 статьи 86 Закона об организации и порядке производства в Конституционном Трибунале и правового статуса органов, остающихся в споре о компетенции, а в более широком смысле – статуса Конституционного Трибунала как исключительного органа, уполномоченного разрешать споры о компетенции, указанные в статье 189 Конституции Республики Польша. Автор высказывает мнение, что возбуждение производства в Конституционном Трибунале на основании ходатайства о разрешении спора о компетенции (которое происходит в силу закона) автоматически (в силу закона) приводит к приостановлению производств в органах, которые ведут спор о компетенции, и эти органы не обладают компетенцией оценивать, существует ли спор на самом деле.