Studia Prawnicze KUL, 2025, nr 1

Permanent URI for this collection

https://hdl.handle.net/20.500.12153/8552

Browse

Browsing Studia Prawnicze KUL, 2025, nr 1 by Author "Dziwisz, Stanisław"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Item
    The impact of the principle of collegiality on the functioning of the Supreme Audit Office
    (Wydawnictwo KUL, 2025) Jędrzejczyk, Michał; Dziwisz, Stanisław
    The article’s subject is collegiality as the essence of the Supreme Audit Office (NIK)’s activities. The Constitution of the Republic of Poland defines the functioning of the Supreme Audit Office (Polish: Najwyższa Izba Kontroli, abbreviated NIK) based on the principle of collegiality (Article 202 section 3 of the Constitution of the Republic of Poland). However, this requirement is formulated in a very general manner, without specifying the content or form of its implementation, but with the indication that the organisation and functioning of the Supreme Audit Office shall be defined by law (Article 207 of the Constitution of the Republic of Poland). Interestingly, this concept was already embedded in the Act of 23 December 1994, on the Supreme Audit Office, two years before the adoption of the Polish Constitution, and remains in effect in its unchanged form to this day. This article analyses the principle of collegiality, an issue of constitutional and functional significance for the NIK’s operations while considering the NIK president’s strong leadership role. The study aims to demonstrate that the implementation of the constitutional principle of collegiality in NIK is not limited to the work of the collective body within the Office, namely the NIK Council but obliges the organisation to perform tasks collaboratively at various stages of the audit process. The article’s subject determined the research method’s choice and the study’s structure. The primary research method employed is the formal-dogmatic method, which involves the analysis of statutory provisions and other legal instruments related to the examined issues, specifically the Constitution of the Republic of Poland and the Act on the Supreme Audit Office. Additionally, the article analyses the standards developed by the International Organization of Supreme Audit Institutions (INTOSAI) concerning the modes of operation of such institutions. Since the principle of collegiality has defined the functioning of the Office from the very first day of its establishment, the historical method was also applied. Przedmiotem artykułu jest kolegialność jako istota działalności Najwyższej Izby Kontroli. Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej określa sposób funkcjonowania NIK w oparciu o zasadę kolegialności (art. 202 ust. 3 Konstytucji RP). Wymóg ten został jednak ujęty w sposób bardzo ogólny, bez doprecyzowania treści i formy jego realizacji, ale ze wskazaniem, że organizację oraz tryb działania Najwyższej Izby Kontroli określa ustawa (art. 207 Konstytucji RP). Co ciekawe, koncepcja ta została zapisana już w ustawie z dnia 23 grudnia 1994 r. o Najwyższej Izbie Kontroli, tj. dwa lata przed uchwaleniem Konstytucji RP, i w niezmiennej formie obowiązuje do dziś. W niniejszym artykule dokonano analizy zasady kolegialności, a więc istotnej ustrojowo i funkcjonalnie kwestii dla działalności NIK, z uwzględnieniem silnej pozycji kierowniczej Prezesa NIK. Opracowanie zmierza do wykazania, że realizacja konstytucyjnej zasady kolegialności NIK nie ogranicza się jedynie do pracy funkcjonującego w Izbie gremialnego organu, jakim jest Kolegium NIK, lecz zobowiązuje do zespołowego wykonywania zadań na różnych etapach postępowania kontrolnego. Przedmiot artykułu przesądził o wyborze metody badawczej i układzie opracowania. Podstawową zastosowaną metodą badawczą jest metoda formalno-dogmatyczna związana z analizą aktów prawnych odnoszących się do badanej problematyki, tj. Konstytucji RP i ustawy o NIK. Dokonano również analizy standardów opracowanych przez Międzynarodową Organizację Najwyższych Organów Kontroli, odnoszących się do formy działania tych organów. Z uwagi na to, że zasada kolegialności określa sposób funkcjonowania Izby od pierwszego dnia jej powołania, zastosowano również metodę historyczną. Предметом цієї статті є колегіальність як сутність діяльності Верховної палати контролю Польщі. Конституція Республіки Польща визначає порядок функціонування Верховної палати контролю Польщі на основі принципу колегіальності (ч. 3 ст. 202 Конституції Республіки Польща). Однак ця вимога сформульована в дуже загальному вигляді, без конкретизації змісту і форми її реалізації, але із зазначенням, що організація і порядок діяльності Верховної палати контролю Польщі визначається законом (ст. 207 Конституції Республіки Польща). Цікаво, що ця концепція була закріплена ще в Законі “Про Верховну палату контролю Польщі” від 23 грудня 1994 року, тобто за два роки до прийняття Конституції Республіки Польща, і в незмінному вигляді є чинною до сьогодні. У цій статті аналізується принцип колегіальності, тобто системно і функціонально важливе питання для діяльності Верховної палати контролю Польщі, беручи до уваги сильну управлінську позицію Голови Верховної палати контролю. Дослідження має на меті показати, що реалізація конституційного принципу колегіальності ВПКП не обмежується лише роботою колегіального органу, що діє у складі Палати, тобто Колегії ВПКП, а зобов’язує до колективного виконання завдань на різних стадіях аудиторських проваджень. Тема статті визначила вибір методу дослідження та схему дослідження. Основним методом дослідження є формально-догматичний метод, пов’язаний з аналізом правових актів, що стосуються досліджуваної проблематики, а саме: Конституції Республіки Польща та Закону про ВПКП. Також було проаналізовано стандарти, розроблені Міжнародною організацією вищих органів фінансового контролю, що стосуються форми діяльності цих органів. У зв’язку з тим, що принцип колегіальності визначає спосіб функціонування Палати з першого дня її створення, було також застосовано історичний метод. Предметом данной статьи является коллегиальность как сущность деятельности Верховной контрольной палаты (ВКП). Конституция Республики Польша определяет функционирование Верховной контрольной палаты на основе принципа коллегиальности (ст. 202 (3) Конституции Республики Польша). Однако это требование сформулировано в очень общем виде, без уточнения содержания и формы его реализации, но с указанием на то, что организация и режим работы Верховной контрольной палаты определяются законом (ст. 207 Конституции Республики Польша). Интересно, что эта концепция уже была закреплена в Законе от 23 декабря 1994 года о Верховной контрольной палате, то есть за два года до вступления в силу Конституции Республики Польша, и в неизменном виде действует до сих пор. В данной статье анализируется принцип коллегиальности как важного институционального и функционального аспекта деятельности ВКП, учитывая сильную управленческую позицию Председателя ВКП. Цель исследования – показать, что реализация конституционного принципа коллегиальности ВКП не ограничивается работой коллективного органа, функционирующего в палате – Коллегии ВКП, а обязывает коллективно выполнять задачи на различных стадиях контрольного производства. Предмет статьи определил выбор метода исследования и структуру работы. В качестве основного метода исследования использован формально-догматический метод, связанный с анализом правовых актов, касающихся рассматриваемых вопросов, а именно Конституции Республики Польша и Закона о ВКП. Также был проведен анализ стандартов, разработанных Международной организацией высших органов аудита, касающихся формы деятельности этих органов. В связи с тем, что принцип коллегиальности определяет порядок функционирования ВКП с первого дня ее создания, был применен также исторический метод.