Metodyzm w Polsce Ludowej – spojrzenie z perspektywy Kościoła Ewangelicko-Metodystycznego

Abstract

Przedmiotem opracowania jest relacja Kościoła metodystycznego z władzami Polski Ludowej, ukazana z perspektywy polskich metodystów. W artykule dokonano analizy szeregu zagadnień polityki wyznaniowej Polski Ludowej przedstawionych w literaturze przedmiotu, przy wykorzystaniu wspomnień i świadectw pozyskanych od osób, które aktywnie działały na rzecz Kościoła metodystycznego, a także znały osoby piastujące najwyższe stanowiska kościelne w okresie Polski Ludowej. Wspomnienia te rzucają nowe światło na niektóre wydarzenia związane z Kościołem, jak również pozwalają zobrazować podejście do nich polskich metodystów. Nie wszystkie poruszane tematy można uznać za najważniejsze dla funkcjonowania konfesji metodystycznej w realiach Polski Ludowej, niemniej pozwalają one bliżej scharakteryzować pozycję tego Kościoła i stanowisko jego przedstawicieli. Artykuł wypełnia istniejącą lukę w literaturze przedmiotu i ma charakter przyczynku do dalszych badań. Wskazać trzeba, że poczynione ustalenia badawcze zasługują na dalsze opracowania naukowe.

This study discusses the relationship between the Methodist Church and the authorities of the People's Republic of Poland from the perspective of Polish Methodists. It analyses a number of issues presented in the literature of the subject related to the religious policy of the People's Republic of Poland based on reminiscences and testimonies obtained from individuals who actively worked for the Methodist Church and knew clergymen who held the highest church positions in the period of the People's Republic of Poland. These reminiscences shed new light on some events related to the Church, at the same time illustrating the attitude of Polish Methodists to them. Not all of the topics discussed are critical to the workings of the Methodist Church in the realities of the People's Republic of Poland, however they provide a more in-depth characterisation of the position of this Church and the stance of its representatives. The article fills a gap in the literature of the subject and is a contribution that can be built upon in further research. It should be noted that the present findings deserve further scientific study.

Предметом дослідження є взаємини Методистської Церкви з владою Польської Народної Республіки, показані з точки зору польських методистів. У роботі проаналізовано низку питань конфесійної політики Польської Народної Республіки, представлених у літературі на цю тему, з використанням спогадів і свідчень, отриманих від людей, що були активними діячами Методистської Церкви, а також знали людей, які обіймали найвищі церковні посади за часів Польської Народної Республіки. Ці спогади проливають нове світло на деякі події, повʼязані з Церквою, а також дозволяють проілюструвати підхід до них з боку польських методистів. Не всі порушені у статті питання можна вважати найважливішими для функціонування методистської конфесії в реаліях Польської Народної Республіки, проте вони дозволяють ближче охарактеризувати становище цієї Церкви та позицію її представників. Стаття заповнює існуючу прогалину в літературі на цю тему і має характер внеску в подальші дослідження. Слід зазначити, що зроблені висновки заслуговують на подальші наукові розвідки.

Предметом данного исследования являются отношения Методистской церкви с властями Народной Польши, показанные с точки зрения польских методистов. В работе анализируется ряд вопросов конфессиональной политики Народной Польши, представленных в литературе по данной теме, с использованием воспоминаний и свидетельств, полученных от людей, которые были активными членами Методистской церкви, а также знали людей, занимавших высшие церковные должности в период Народной Польши. Эти воспоминания проливают новый свет на некоторые события, связанные с Церковью, а также позволяют проиллюстрировать отношение к ним польских методистов. Не все затронутые темы можно считать наиболее важными для функционирования методистской конфессии в реалиях Польской Народной Республики, тем не менее они позволяют ближе охарактеризовать положение этой Церкви и позицию ее представителей. Статья восполняет существующий пробел в литературе по данной теме и носит характер вклада в дальнейшие исследования. Следует отметить, что результаты исследования заслуживают дальнейшего научного изучения.