Ewolucja instytucji inkardynacji od Soboru Trydenckiego do Soboru Watykańskiego II

Wąsik, Wojciech Stanisław

Ewolucja instytucji inkardynacji od Soboru Trydenckiego do Soboru Watykańskiego II

dc.contributor.author	Wąsik, Wojciech Stanisław
dc.date.accessioned	2024-07-18T12:48:57Z
dc.date.available	2024-07-18T12:48:57Z
dc.date.issued	2024
dc.description.abstract	Przedmiotem artykułu jest rozwój instytucji inkardynacji w okresie od Soboru Trydenckiego do Soboru Watykańskiego II. Autor dokonując historyczno-prawnych analiz norm dotyczących inkardynacji, starał się ukazać, jak ta instytucja ewoluowała od ściśle dyscyplinarnej, będącej narzędziem nadzoru i kontroli nad duchownymi, do instytucji w służbie budowania kapłańskiej wspólnoty. O ile normy Trydentu, aż do Kodeksu z 1917 r., traktowały inkardynację jedynie jako prawny obowiązek przypisania duchownych do diecezji i do własnego biskupa, o tyle Vaticanum II stworzył fundamenty współczesnego modelu tej instytucji, biorąc pod uwagę nie tylko racje prawne, lecz także duszpasterskie, lepsze rozmieszczenie prezbiterów w nowych strukturach kościelnych oraz możliwość realizowania zadań apostolskich. Odszedł też od feudalnego systemu beneficjów jako tytułu do otrzymania święceń. The subject of this article is the development of the institution of incardination in the period from the Council of Trent to the Second Vatican Council. The author, by conducting historical and legal analyses of the norms of incardination, sought to show how this institution has evolved from a strictly disciplinary one, an instrument of supervision and control over clergy, to an institution in the service of building the priestly community. Whereas the norms of Trent, until the 1917 Code, treated incardination merely as a legal obligation to assign clergy to a diocese and to their own bishop, Vatican II laid the foundations of the modern model of this institution, taking into account not only legal but also priestly rationales, the better distribution of presbyters in the new ecclesiastical structures and the possibility of carrying out apostolic tasks. It also moved away from the feudal system of benefices as a title to receive ordination. Предметом статті є розвиток інституту інкардинації в період від Тридентського Собору до Другого Ватиканського Собору. Автор, роблячи історико-правовий аналіз норм щодо інкардинації, намагався показати, як ця інституція еволюціонувала від дисциплінарної, яка була інструментом нагляду та контролю над духовенством, до інституції y службі розбудови священицької спільноти. У той час як норми Триденту, аж до Кодексу 1917 року, розглядали інкардинацію лише як юридичний обов’язок призначати духовенство до єпархії та до свого єпископа, Другий Ватиканський Cобор заклав основи сучасної моделі цієї інституції, беручи до уваги не лише правові, але й душпастирські правди, кращий розподіл священиків у нових церковних структурах і можливість виконання апостольських завдань. Він також відійшов від феодальної системи бенефіцій як титулу для отримання висвячення. Предметом данной статьи является развитие института инкардинации в период от Тридентского собора до II Ватиканского собора. Автор, проведя историко-правовой анализ норм инкардинации, попытался показать, как этот институт превратился из сугубо дисциплинарного, который был инструментом надзора и контроля над духовенством, в институт, стоящий на службе созидания общины духовенства. Если нормы Тридентского собора, вплоть до Кодекса 1917 года, рассматривали инкардинацию лишь как юридическое обязательство подчинения духовенства диоцезу и своему епископу, то II Ватиканский собор заложил основы современной модели этого института, принимая во внимание не только юридические, но и пастырские основания, лучшее распределение пресвитеров в новых церковных структурах и возможность выполнения апостольских задач. Он также отошел от феодальной системы бенефиций как требования для получения рукоположения.
dc.identifier.citation	„Studia Prawnicze KUL”, 2024, nr 2, s. 163-177
dc.identifier.doi	10.31743/sp.15319
dc.identifier.issn	1897-7146
dc.identifier.uri	https://hdl.handle.net/20.500.12153/7616
dc.language.iso	pl
dc.publisher	Wydawnictwo KUL
dc.rights	Attribution 4.0 International	en
dc.rights.uri	http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
dc.subject	inkardynacja
dc.subject	sakrament święceń
dc.subject	duchowny
dc.subject	incardination
dc.subject	sacrament of holy orders
dc.subject	clergy
dc.subject	інкардинація
dc.subject	таїнство висвячення
dc.subject	священик
dc.subject	инкардинация
dc.subject	таинство рукоположения
dc.subject	духовенство
dc.title	Ewolucja instytucji inkardynacji od Soboru Trydenckiego do Soboru Watykańskiego II
dc.title.alternative	Evolution of the institution of incardination from the Council of Trent to the Second Vatican Council
dc.title.alternative	Еволюція інституту інкардинації від Тридентського Собору до Другого Ватиканського Собору
dc.title.alternative	Эволюция института инкардинации от Тридентского собора до II Ватиканского собора
dc.type	info:eu-repo/semantics/article

Files

Original bundle

Now showing 1 - 1 of 1

Name:: Wasik_Ewolucja_instytucji_inkardynacji_od_Soboru_Trydenckiego_do_Soboru_Watykanskiego_II.pdf
Size:: 155.02 KB
Format:: Adobe Portable Document Format
Description:

Download