Pełnomocnik z urzędu w postępowaniu cywilnym – wybrane problemy na tle nowelizacji Kodeksu postępowania cywilnego z dnia 2 grudnia 2021 r. oraz z dnia 9 marca 2023 r.

Abstract

Przedmiotem artykułu jest przedstawienie instytucji pełnomocnika z urzędu w postępowaniu cywilnym. Uprawnienie do ubiegania się o ustanowienie pełnomocnika z urzędu na etapie postępowania sądowego stanowi, obok instytucji zwolnienia od kosztów sądowych, formę pomocy państwa dla osoby, która z uwagi na swoją sytuację majątkową nie jest w stanie ponieść kosztów pomocy profesjonalnego pełnomocnika w procesie cywilnym. Taka pomoc dla osób ubogich stanowi wyraz realizacji zasady równości wobec prawa i zasady prawa do sądu określonych w art. 32 ust. 1 oraz art. 45 ust. 1 Konstytucji RP. W artykule dokonano analizy zmian Kodeksu postępowania cywilnego, które weszły w życie 1 stycznia 2022 r. oraz 1 lipca 2023 r. i ich wpływu na dotychczasowe zasady ubiegania się o pomoc z urzędu oraz na zakres umocowania pełnomocnika z urzędu. Szczególnej analizie poddano dotychczas nieznane polskiej procedurze cywilnej uprawnienie prokuratora do złożenia wniosku o ustanowienie pełnomocnika z urzędu dla poszkodowanego wypadkiem komunikacyjnym lub wskazanych osób uprawnionych. Posłużono się metodą dogmatycznoprawną oraz, uzupełniająco, metodą historycznoprawną, które doprowadziły do sformułowania wniosku, że z punktu widzenia zapewnienia ochrony prawnej jednostki uzasadnione było dokonanie przez ustawodawcę zmian Kodeksu postępowania cywilnego przez wprowadzenie uprawnienia prokuratora do wystąpienia z wnioskiem o ustanowienie adwokata lub radcy prawnego z urzędu w odniesieniu do osób poszkodowanych zdarzeniami komunikacyjnymi oraz zmiany zakresu uprawnień pełnomocnika z urzędu o reprezentowanie strony w postępowaniu ze skargi kasacyjnej.

This article deals with the institution of a court-appointed attorney in civil proceedings. The right to apply for a court-appointed attorney at the court proceedings stage constitutes, in addition to the institution of exemption from court costs, a form of state assistance for a person who, due to their financial situation, is unable to cover the legal fees of a professional attorney in civil proceedings. Such assistance to the indigent is an expression of the implementation of the principle of equality before the law and the principle of the right to a court set out in Article 32 section 1 and Article 45 section 1 of the Constitution of the Republic of Poland. This article analyses the amendments to the Code of Civil Procedure that entered into force on 1 January 2022 and 1 July 2023 and their impact on the existing rules of applying for ex officio legal assistance and on the scope of authority of a court-appointed attorney. The power of the public prosecutor to apply for a court-appointed attorney for the traffic accident victim or the indicated entitled persons, which has not been known so far in the Polish civil procedure, was subject to a special analysis. A dogmatic and legal method and, complementarily, a historical and legal method were used, which led to the conclusion that, from the point of view of ensuring legal protection of an individual, it was justified for the legislator to amend the Code of Civil Procedure by introducing the prosecutor’s right to apply for a court-appointed advocate or a legal adviser in relation to persons injured in traffic accidents and to change the scope of the power of a court-appointed attorney to include representation of a party in the cassation appeal proceedings.

Предметом цієї статті є представлення інституту уповноваженного за посадою в цивільному процесі. Право на звернення із заявою про призначення уповноваженного за посадою на стадії судового розгляду справи є, окрім інституту звільнення від судових витрат, формою державної допомоги особі, яка через свій матеріальний стан не в змозі нести витрати на допомогу професійного уповноваженного в цивільному процесі. Така допомога малозабезпеченим є вираженням реалізації принципу рівності перед законом і принципу права на суд, закріплених у статтях 32 (1) і 45 (1) Конституції Республіки Польща. У статті проаналізовано зміни до Цивільного процесуального кодексу, які набули чинності 1 січня 2022 року та 1 липня 2023 року, та їхній вплив на існуючі правила звернення за допомогою уповноваженного за посадою та обсяг його повноважень. Спеціальному аналізу було піддано повноваження прокурора подавати клопотання про призначення уповноваженного за посадою для потерпілого в ДТП або осіб, які мають на це право, яке досі не було відоме в польському цивільному процесі. Використано догматико-юридичний і, як доповнення, історико-правовий метод, що дозволило дійти висновку про виправданість внесення законодавцем змін до Цивільного процесуального кодексу шляхом запровадження права прокурора звертатися з клопотанням про призначення уповноваженного за посадою щодо осіб, які постраждали внаслідок ДТП, а також зміни щодо обсягу його повноважень, включивши до нього представництво сторони в касаційному провадженні.

Предметом рассмотрения в данной статье является институт представителя, назначенного судом в гражданском процессе. Право ходатайствовать о назначении судом представителя на стадии судебного разбирательства представляет собой, наряду с институтом освобождения от уплаты судебных расходов, форму государственной помощи лицу, которое в силу своего материального положения не в состоянии нести расходы на помощь профессионального юридического представителя в гражданском процессе. Такая помощь малоимущим является выражением реализации принципа равенства перед законом и принципа права на суд, закрепленного в статьях 32 (1) и 45 (1) Конституции Республики Польша. В статье анализируются изменения Гражданского процессуального кодекса, вступившие в силу 1 января 2022 г. и 1 июля 2023 г., и их влияние на существующие принципы подачи ходатайства о помощи ex officio и на объем полномочий представителей, назначенных судом. Особому анализу подверглись полномочия прокурора, до сих пор неизвестные в польском гражданском процессе, ходатайствовать о назначении представителя ex officio для жертвы дорожно-транспортного происшествия или указанных уполномоченных лиц. Были использованы догматико-правовой и, в дополнение к нему, историко-правовой методы, которые позволили сделать вывод о том, что с точки зрения обеспечения правовой защиты личности законодателю целесообразно было внести изменения в Гражданский процессуальный кодекс, введя полномочия прокурора ходатайствовать о назначении адвоката или юрисконсульта ex officio в отношении лиц, пострадавших в результате дорожно-транспортного происшествия, а также изменить сферу действия полномочий представителя, назначенного судом, включив в нее представительство стороны в кассационном производстве.